група 2-2; 2 уроки 22.04

Михайловська Т.Г. 

Предмет: «Фізіологія харчування»

Група 2-2.

Тема: «Харчування різних вікових та професійних груп населення».

Довідковий матеріал: міні конспект, підручник Зубар Н.М. -
http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/8000/1/%5BZubar_N.M.%5D_Osnovi_f%D1%96z%D1%96olog%D1%96%D1%97_ta_g%D1%96g%D1%96%D1%94ni_h%28BookFi.org%29.pdf
Підручник Павлоцька Л.Ф. -   http://lib.khnu.km.ua/fond/NOV/new_04_2018/456741.pdf

 ур.1-2 Завдання: https://nadezdasevcenko921.blogspot.com/p/blog-page_3.html

1.     Записати у конспекти тему.

2.     Занотувати матеріал про поняття енергетичних затрат людей різних професій.
      Основний обмін (ОО) – це той мінімальний рівень енергетичного обміну, що витрачається лише на підтримання життя. Він визначається як енерговитрати організму у стандартних умовах: вранці після пробудження, натще, лежачи, в емоційному спокої, при температурі комфорту – 18-20 °С. Рівень обміну, визначений в стандартних умовах через 12-14 годин після останнього приймання їжі, називають стандартним обміном. У дорослої людини він становить близько 7000 кДж, або 1700 ккал на добу. Однак цей показник у різних людей також коливається в широких межах, оскільки залежить від зросту та маси тіла, віку людини, професії, місця проживання тощо (рис. 12.4).

М. Рубнер, вивчаючи енергетичний обмін у різних тварин, установив, що виділення теплоти залежить від поверхні тіла. Ця закономірність отримала назву закон поверхні. Закон побудований на суто фізичному явищі – виділення внутрішньої теплоти через поверхню тіла: Q = К • mn, де Q – теплопродукція; m – маса тіла; степеневий показник n = 0,75 вносить у рівняння поправку на зміну співвідношення між поверхнею та масою тіла. Точніша формула для визначення поверхні тіла запропонована Дюбуа:

де R – поверхня тіла;

W – його маса в кілограмах;

Н – зріст у сантиметрах.

Проте правило поверхні є відносним, тому що у двох людей з однаковою поверхнею тіла інтенсивність обміну речовин може значно відрізнятись і ці відміни можуть бути пов'язані з різною теплопродукцією, станом метаболізму, регуляторних систем організму.

Зміни основного обміну під впливом фізичної активності називають робочим обміном, або максимальним, який може бути значно більший від стандартного. Показники основного обміну порівнюють з його відповідними величинами (стандартним 00), який визначають за таблицями, що враховують масу тіла, ріст, вік та стать, бо від цих чинників залежить інтенсивність метаболізму. При умові, що визначений 00 збігається зі стандартним у межах ± 10 %, його величину вважають нормальною, що свідчить про нормальну інтенсивність метаболізму.

Енергетичний обмін за різних умов

На інтенсивність енергетичного обміну індивідуума впливає ряд факторів: вживання їжі, фізичні навантаження, температура оточуючого середовища та власного тіла, емоційне збудження, нервова і гормональна системи, антропометричні дані.

Після приймання їжі енергетичний обмін суттєво зростає. Вплив їжі на посилення енергетичного обміну називається специфічно-динамічною дією їжі Так, при вживанні вуглеводів і жирів інтенсивність енергетичного обміну підвищується на 10 %, білків – на 30 %, змішаної їжі – на 15 %, що свідчить про головну роль білків у специфічній дії їжі. Збільшення енергетичного обміну розпочинається через годину і через 3-4 години досягає максимуму. Загальна тривалість динамічної дії їжі становить 12-17 годин. Вона направлена на заміщення відпрацьованих молекул новими, що синтезуються із засвоєних харчових речовин.

Енергетичний обмін під час фізичного навантаження. Фізична активність значно підвищує інтенсивність метаболізму, що супроводжується виділенням тепла. Навіть при піднятті руки в стандартних умовах дослідження енергетичний об'єм значно підвищується.

Затрати енергії залежать від інтенсивності виконаної роботи. Найбільші енерговитрати обумовлюються скороченням скелетних м'язів, про що свідчить табл. 12.1.

Енергетичний обмін під час розумового навантаження значно менший порівняно з фізичним. Він залежить від розумової й емоційної компоненти розумової діяльності. При розв'язуванні задач, читанні і запам'ятовуванні тексту переважає розумова компонента, яка підвищує енерговитрати на 2-4 %. Якщо розумова діяльність поєднується з руховою активністю та емоційною компонентою (читання лекції, виступ актора, викладацька робота), її енергетичний обмін зростає більше ніж на 20 %. Коли до розумової роботи додаються вегетативні реакції (підвищення артеріального тиску, частоти пульсу, потовиділення), то енергетичний обмін зростає ще більше.

При вагітності та лактації внаслідок додаткових потреб плода та годування грудним молоком основний обмін значно збільшується (на 30-40 %). Під час

ТАБЛИЦЯ 12.1. Потреби в енергії людей різного віку і статі залежно від інтенсивності праці

Група	Вік, р.	Потреби в енергії (на добу)
		Чоловіки (кДж	ккал)	Жінки (кДж	ккал)
Переважно розумова праця	18-29	11704	2800	11085	2400
	30-39	11286	2700	9623	2296
	40-59	10650	2548	9205	2200
Легка фізична праця	18-29	12540	3070	16660	2550
	30-39	12122	2920	10935	2448
	40-59	11495	2750	9830	2347
Фізична праця середньої важкості	18-29	13398	3200	11293	2691
	30-39	12958	3100	10875	2602
	40-59	12331	2949	10455	2490
Важка фізична праця	18-29	15466	3700	13179	4150
	30-39	15048	3600	12760	3040
	40-59	14421	3450	12130	2900
Особливо важка фізична праця	18-29	17974	4300
	30-39	17138	4050
	40-59	16302	3920

тривалого голодування рівень основного обміну знижується на 40 %.

Регуляція інтенсивності метаболізму. Оскільки інтенсивність енергетичного обміну залежить від кількості і якості спожитої їжі, температури тіла і оточуючого середовища, виконуваної роботи та інших чинників, які контролюються гіпоталамусом, то інтегративним центром регуляції основного обміну може виступати саме гіпоталамус. Крім центрів голоду, насичення та спраги, що регулюють обмін вуглеводів, жирів та білків, у гіпоталамусі розташований центр терморегуляції та структури, що слідкують за надходженням кисню і виведенням вуглекислого газу, тощо.

Вплив гіпоталамуса здійснюється за участю нейрогуморальних механізмів, серед яких слід назвати такі: 1) симпатична система та катехоламіни стимулюють інтенсивність метаболізму через активацію β-адренорецепторів мембран клітин, у тому числі через α-адренорецептори, – адипоцитів; 2) тиреоїдні гормони також стимулюють інтенсивність метаболізму, збільшуючи в клітинах синтез білків, які є (^адренорецепторами мембран, або збільшуючи синтез ферменту натрій-калієвої АТФ-ази, наслідком чого є збільшення роботи натрій-калієвих насосів мембран клітин. Підвищення основного обміну (близько 15- 20 %) також викликають чоловічі статеві гормони, зокрема тестостерон, що має анаболічну дію і призводить до нарощування м'язової тканини, та гормон росту.

Зменшення зазначених впливів призводить до сповільнення інтенсивності метаболізму: під час сну, коли переважає вплив блукаючого нерва на вісцеральні системи, величина основного обміну знижується на 10 %, оскільки послаблюється активність симпатоадреналової системи і зменшується концентрація тиреоїдних гормонів. Відсутність тироксину в організмі зменшує основний обмін на 50 %.

Вікові аспекти енергетичного обміну

Енергія, що надходить в організм, міститься в харчових речовинах. Вони мають не тільки енергетичне, а й пластичне значення, тому що використовуються для росту і самооновлення тканин.

Поживні речовини плід отримує через плаценту з материнської крові, головним субстратом яких є глюкоза. Концентрація глюкози в крові плода становить 3,5 ммоль/л. Велику роль в її обміні відіграє анаеробний шлях окиснення, що не вимагає кисню. Глюкоза використовується й для синтезу глікогену та жирів.

Важливим компонентом є амінокислоти, які транспортуються шляхом активного транспорту у кров плода. Вони необхідні для синтезу тканинних білків, ферментів, гормонів білкової природи.

Через плаценту із крові матері можуть транспортуватись у невеликій кількості білки, зокрема гаммаглобуліни, які здійснюють імунний захист, особливо в кінці вагітності.

Жири синтезуються у печінці плода значно інтенсивніше, ніж у дорослих, а також в легенях і мозку. У першій половині вагітності жири синтезуються переважно з жирних кислот матері. Кількість жиру у плода значно збільшується після 7-8 міс. і становить 2-5,4 % маси тіла; перед народженням – 16% (майже як у дорослих). Жир відкладається переважно під шкірою. Таким чином, енергетичні потреби плода повністю забезпечуються матір'ю, про що свідчить підвищений рівень основного обміну у вагітних.

Організм новонародженої дитини використовує запаси глікогену, його вмісту печінці зменшується й протягом першої доби майже вичерпується. Те ж саме відбувається у скелетних м'язах та міокарді. Потім концентрація глікогену збільшується і досягає рівня дорослих на 2-3-му тижнях життя. Потреба в жирах і білках до року збільшується, а потім – аж до дорослого віку – зменшується.

Найбільш загальним показником енергетичного забезпечення тканин є вміст у них АТФ і КФ. До дорослого віку концентрація їх наростає. У процесі старіння у таких життєво важливих органах, як серце, мозок, печінка і скелетні м'язи, вона значно падає (на 24 %). Зміни об'єму енергії після народження пов'язані з особливостями обміну речовин, становленням гормональної регуляції, ростом організму, типом харчування, збільшенням маси скелетних м'язів і їх діяльністю. Основний обмін у перший рік після народження підвищується приблизно із 120 до 600 ккал на добу. Після цього приріст основного обміну уповільнюється і знову зростає в період статевого дозрівання. З початком зрілого періоду основний обмін до кінця життя невпинно знижується.

20 запитань             ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ

Запитання 1

Працездатне населення України залежно від КФА поділяється на:

варіанти відповідей

 

4 групи;

 

 

5 груп;

 

 

6 груп;

 

 

2 групи.

Запитання 2

Яким повинен бути харчовий раціон людей розумової праці:

варіанти відповідей

 

відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

 

 

мати антистресову, антиоксидантну, ліпотропну дію;

 

 

забезпечувати організм повноцінними білками, вітамінами, мінеральними речовинами.

 

 

індивідуальним, залежно від потреб та можливостей організму.

Запитання 3

Які наслідки нераціонального харчування людей розумовї праці?

варіанти відповідей

 

захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та органів травлення;

 

 

ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз;

 

 

хвороби органів травлення;

 

 

хвороби печінки.

Запитання 4

Яким повинен бути режим харчування людей зайнятих розумовою працею?

варіанти відповідей

 

3-разовим;

 

 

4-разовим;

 

 

5-разовим;

 

 

6-разовим.

Запитання 5

Яким повинен бути раціон харчування для студентів?

варіанти відповідей

 

сніданок із 2-х страв й тонізуючого напою, обід з 3-х страв та десерту, вечеря із 2-х страв та заспокійливого напою;

 

 

відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

 

 

індивідуальним, залежно від потреб та можливостей організму;

 

 

мати антистресову, антиоксидантну, ліпотропну дію.

Запитання 6

Які наслідки нераціонального харчування студентів?

варіанти відповідей

 

захворювання серцево-судинної системи, хвороби обміну речовин та органів травлення;

 

 

гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, хвороби печінки;

 

 

хвороби органів травлення, нервові стреси, неврози;

 

 

ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз.

Запитання 7

Яким повинен бути раціон харчування для працівників гарячих цехів?

варіанти відповідей

 

відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

 

 

відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість вітамінів, мінеральних речовин та стимуляторів шлунково-кишкових ферментів;

 

 

поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин;

 

 

індивідуальним, залежно від потреб та можливостей організму.

Запитання 8

Яким повинен бути режим харчування для людей, які працюють у гарячих цехах:

варіанти відповідей

 

3-разовим;

 

 

4-разовим;

 

 

4-разовим (основне приймання їжі через 1-2год після фізичної праці);

 

 

5-разовим.

Запитання 9

Як впливає на організм робітників важка праця?

варіанти відповідей

 

знижує шлунково-кишкову секрецію;

 

 

підвищує втомлюваність, нервовість та стреси;

 

 

сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань;

 

 

сприяє розвиткові психічних захворювань.

Запитання 10

Яким повинен бути раціон харчування для робітників важкої праці?

варіанти відповідей

 

відповідати енерговитратам, бути збалансованим і різноманітним;

 

 

відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, вуглеводів;

 

 

поповнювати втрати організмом води, мінеральних речовин, водорозчинних вітамінів;

 

 

індивідуальним.

Запитання 11

Які фізіологічні особливості дитячого організму?

варіанти відповідей

 

перевага асиміляції над дисиміляцією;

 

 

високий рівень адаптаційних можливостей організму;

 

 

низький рівень основного обміну;

 

 

зростання апетиту.

Запитання 12

Як впливають соціальні фактори на дитячий організм?

варіанти відповідей

 

зростання емоційної збудженості;

 

 

зростання апетиту;

 

 

підвищення секреції травних залоз;

 

 

низький рівень основногоиобміну.

Запитання 13

Яким повинен бути раціон харчування дітей та підлітків?

варіанти відповідей

 

відповідати енерговитратам, віку і масі тіла;

 

 

відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин;

 

 

поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінеральних речовин;

 

 

індивідуальним.

Запитання 14

Які жири рекомендується використовувати у харчуванні дітей та підлітків?

варіанти відповідей

 

тваринні та рослинні;

 

 

тільки молочні;

 

 

рослинні жири у натуральному вигляді та молочні;

 

 

легкозасвоювані.

Запитання 15

Які білки рекомендується використовувати у харчуванні дітей та підлітків?

варіанти відповідей

 

повноцінні тваринні;

 

 

тваринні та рослинні;

 

 

повноцінні, легкозасвоювані, багаті на ростові амінокислоти;

 

 

легкозасвоювані.

Запитання 16

Які вуглеводи рекомендується використовувати у харчуванні дітей та підлітків?

варіанти відповідей

 

легкозасвоювані;

 

 

1/3 легкозасвоюваних і 2/3 крохмалю;

 

 

2/3 легкозасвоюваних і 1/3 крохмалю;

 

 

важкозасвоювані.

Запитання 17

Для забезпечення росту та розвитку дитячого організму необхідні:

варіанти відповідей

 

вітаміни А, D, кальцій, магній;

 

 

повноцінні білки і легкозасвоювані вуглеводи;

 

 

повноцінні білки, вітаміни і ліпіди;

 

 

вітаміни групи В, С, РР.

Запитання 18

Які фізіологічні осбливості організму людей похилого віку?

варіанти відповідей

 

перевага асиміляції над дисиміляцією;

 

 

послаблення метаболічних процесів;

 

 

прискорення моторики шлунку та кишечнику;

 

 

високий рівень адаптаційних можливостей організму.

Запитання 19

Яким повинен бути раціон харчування людей похилого віку?

варіанти відповідей

 

відповідати фактичним енерговитратам організму, бути збалансованим;

 

 

відповідати енерговитратам, містити збільшену кількість молочних білків, вітамінів, мінеральних речовин;

 

 

поповнювати втрати організмом енергії, нутрієнтів, вітамінів та мінеральних речовин.

 

 

індивідуальним.

Запитання 20

Норма споживання для спортсменів коливається:

варіанти відповідей

 

від 1,7 до 2,4г на 1кг маси тіла;

 

 

від 0,7 до 1,0г на 1кг маси тіла;

 

 

від 2,7 до 3,4г на 1кг маси тіла;

 

 

від 1,7 до 3.5г на 1кг маси тіла;