група 1-4; 2 уроки 21.04

Михайловська Т.Г
Предмет: «Товарознавство харчових продуктів»
Група 1-4.
Тема: «М'ясо і м'ясні продукти»
Довідковий матеріал: підручник В.С. Доцяк «Технологія приготування їжі з основами товарознавства» ст.45-50 .
 ур.1-2 Завдання:
1.      Записати у конспекти тему. https://studfile.net/preview/5193694/page:74/
2.     Занотувати матеріал про ковбасні вироби, м'ясні консерви, оцінка  їх якості.
     Відповісти на запитання, що знаходяться наприкінці тем.
      Відповіді надсилати за    адресою: tamara26193644@gmail.com
Ковбасні вироби– це продукти з м’ясного фаршу з сіллю і спеціями, в оболонці або без неї, що піддані термічній обробці або ферментації до повної готовності для споживання.
Ковбасні вироби характеризуються високою харчовою цінністю завдяки вдалому поєднанню високоякісної сировини, відповідній обробці, наявності широкого вибору продукції, яка задовольняє різноманітні потреби споживача.
Класифікація ковбасних виробів.Ковбасні вироби класифікують за такими ознаками.
За видом м'ясанаяловичі, свинячі, баранячі, кінські, з м'яса інших тварин і птахів; із суміші яловичини чи інших видів м'яса з свининою і шпиком.
За видом виробу–варені(різновидом є сосиски і сардельки, фаршировані ковбаси, м’ясні хліби),напівкопчені, копчені(сирокопчені і варено-копчені),ліверні, кров’яні, зельці, студені, паштети.
За складом сировини –м'ясні, субпродуктові, кров'яні.
За видом оболонки –без оболонки, в оболонках(природних і штучних).
За малюнком фаршу на розрізі –з однорідною структурою, з включеннями(шматочки шпику, язику, шинки, сиру, інші).
За призначенням –ковбаси широкого використання, для дієтичного харчування, для дитячого харчування.
За якістю – вищий, 1, 2, 3 ґатунки.
за способом випуску в реалізацію – звичайні, порційні, сервірувального нарізання.
Сировина для ковбасних виробів.Харчова цінність ковбасних виробів вище харчовій цінності вихідної сировини і більшості інших продуктів з м'яса. Пояснюється це тим, що при виробництві ковбас із сировини видаляють якнайменш цінні за харчовою цінністю тканини. Висока харчова цінність ковбасних виробів обумовлюється також вмістом в них білкових і екстрактних речовин, низькоплавкого свинячого жиру. Молоко, вершки, вершкове масло і яйця, які додають при виробництві цих виробів, не тільки підвищують їх харчову цінність, але і значно покращують смак.
Сировина, що використовується для виробництва ковбас розподіляється на основну тадопоміжну.
Основною сировиноюдля виробництва ковбасних виробів служать яловичина, свинина, свинячий жир і посолочні матеріали. Для вироблення окремих видів ковбас використовують субпродукти, грудинку, харчову кров, баранину, м'ясо птиці і кроликів.
В ковбасному виробництві використовують м'ясо всіх категорій вгодованості і в будь-якому термічному стані. Проте перевагу віддають м'ясу з мінімальним вмістом жиру. Ковбасні вироби високої якості можна виготовити тільки при відповідному підборі м'яса, отриманого від тварин певного віку, вгодованості.
Яловичинає зв'язувальним матеріалом для ковбасного фаршу, підсилює забарвлення ковбас, її екстрактивні речовини поліпшують смак. М’язова тканина яловичини має високу волопоглинальну і вологозатримну здатність і, відповідно, забезпечує щільну і соковиту консистенцію ковбас.
Свининанадає ковбасним виробам ніжну консистенцію і приємний смак, жирова тканина поліпшує соковитість і ніжність продукту. Свинина поліпшує органолептичні властивості ковбас завдяки своєму складу і здатності накопичувати під час дозрівання речовини, які надають смак і запах шинки.
Баранинувикористовують для виробництва ковбас в обмеженій кількості, оскільки вона має специфічні запах і смак.
Жир свинячий(шпик)надає фаршу пластичності, підвищує його енергетичну цінність, формує рисунок на розрізі, але в надмірній кількості знижує зв’язність фаршу і засвоюваність виробів. З метою збереження рівних граней шматків шпику при подрібненні і перемішуванні з фаршем, його підморожують.
Яловичий і баранячий жир через високу температуру плавлення застосовують лише для окремих найменувань ковбас.
Субпродуктишироко застосовують при виготовленні ліверних ковбас, зельців і холодців, а також як добавки, що формують рисунок (наприклад, шматочки печінки, серця).
Кроввикористовують для спеціальних видів ковбас, а продукти переробки крові – плазму і сироватку – додають переважно у варені ковбаси, сосиски і сардельки.
Посолочні матеріали– сіль і цукор (являються консервантами, формують смак ковбас, підвищують вологозв’язуючу здатність і клейкість фаршу), нітрит натрію (формує колір). Також використовуютьсуміші для соління.
До допоміжної сировининалежать молочні і яєчні продукти, крохмаль, білковий стабілізатор та білковий збагачувач, прянощі, оболонки.
Молочні і яєчні продуктипідвищують поживні властивості і засвоюваність ковбас, покращують смак і зв'язаність фаршу, підвищують вміст білка і кальцію в готових виробах.
Крім білків тваринного походження, значна увага приділяється використанню білкових ізолятів і концентратів бобових культур (сої, гороху, квасолі та ін.), різних рослинних наповнювачів.
Прянощі (перець, коріандр, кардамон, гвоздика та ін.) вносять у фарш для поліпшення смаку і аромату ковбас.
Борошно і крохмальдодають тільки у фарш окремих ковбас низьких ґатунків для підвищення вологопоглинальної здатності і зв’язності фаршу.
Для виробництва деяких сортів ковбас використовують фісташки, коньяк, ром, мадеру, портвейн.
Оболонки.Більшість ковбасних виробів випускають в оболонках, що оберігають вироби від зовнішніх дій і надають ковбасам певну форму, стійкість щодо дії мікроорганізмів, до забруднення, втрат вологи. Застосовують природні і штучні оболонки із целюлози, а із білкових – білкозин, кутизин і натурин, отримані з обрізків шкури тварин. Із полімерних матеріалів найбільш поширені поліамідні. Крім того, випускають їстівні оболонки для сосисок і сардельок. Для в'язки ковбас використовують шпагат з метою ущільнення фаршу і зручності термічної обробки.
Загальні операції виробництва ковбасних виробів. Процес виробництва кожного виду ковбас має свої особливості. Однак деякі операції однакові для багатьох з них. Це – підготовка сировини для виробництва ковбас, яка суттєво впливає на формування споживчих властивостей продукції. До неї відносять обвалювання, жилування, сортування, попереднє подрібнення і соління м'яса. Також загальними для багатьох ковбасних виробів є підготовка шпику, складання ковбасного фаршу, шприцювання та в’язка батонів.
Туші м'яса для виробництва ковбас обробляють на відруби по схемах ковбасного оброблення, виділяючи цінні частини м'яса для напівфабрикатів.
Обвалювання передбачає відділення м’якоті від кісток. Від її повноти залежить вихід сировини.
Жилування – це звільнення м’язової тканини від сухожиль, лімфатичних вузлів, кровоносних судин, плівок, жиру. Ця операція підвищує якість і харчову цінність ковбас.
Сортування.Залежно від вмісту сполучної і жирової тканини, м’ясо сортують.
Яловичину для ковбасного виробництва ділять на три ґатунки – вищий, 1-й, 2-й. М’ясо вищого ґатунку містить виключно м’язову тканину, в 1-му допускається не більше 6% сполучної тканини і жиру (використовують для виробництва ковбас 1-го ґатунку); а в 2-му – до 20% (використовують для виробництва ковбас 2-го ґатунку). Крім того, використовують жирну жиловану яловичину із вмістом жиру і сполучної тканини не більше 35%.
Свининужиловану залежно від вмісту жиру ділять на нежирну, напівжирну і жирну. Свинину нежирну, що містить не більше 10% жиру, використовують для виробництва ковбас вищих ґатунків. Напівжирна свинина вміщує від 30 до 50% жиру і жирна – від 50 до 85%.
Баранину використовують жиловану односортну із вмістом сполучної і жирової тканин не більше 20%.
Попереднє подрібнення і посол.Підготовлену сировину попередньо подрібнюють: для сирокопчених та напівкопчених ковбас – у вигляді шроту (на шматки розміром 16-25 мм), для усіх інших – на вовчку на шматки розміром 2-3 мм. Подрібнене м’ясо солять сухим чи мокрим способами і витримують при температурі 3-4°С терміном 6-24 години. За цей час м’ясо дозріває, набуває клейкості та вологоємкості, що необхідно для надання фаршу в’язкості та пружності, накопичуються різні сполуки, які поліпшують смак ковбас.
Підготовка шпику.Свіжий чи солоний шпик звільняють від шкуринки і нарізають на шматочки належної форми і розмірів
Складення ковбасного фаршу– перемішування у вакуум-мішалці подрібненого до необхідної консистенції м’яса із усіма іншими рецептурними інгредієнтами. Таке перемішування забезпечує рівномірний розподіл складових компонентів фаршу, дозволяє видалити повітря, поліпшити якість.
Шприцювання – наповнення фаршем оболонок проводять за допомогою вакуум-шприців. Щільне наповнення може призвести до розривів, адже під час варки фарш розширюється; при слабкому наповненні з’являються пустоти.
В’язка батонів – наповнені фаршем батони перев’язують шпагатом за різними схемами і для ущільнення фаршу підвищують на раму. При цьому, не допускається дотик між ними.
Питання для контролю знань:
  1. За якими ознаками класифікують варені ковбаси?
  2. Як ковбаси класифікують за видом сировини і призначенням?
  3. В чому різниця між основною і додатковою сировиною в ковбасному виробництві?
  4. Які посолочні матеріали використовують для виробництва ковбас? Які функції вони виконують?
  5. Назвіть технологічні операції, загальні для багатьох видів ковбасних виробів.
  6. На які сорти розподіляють свинину під час сортування?
  7. Яке функціональне навантаження несуть ковбасні оболонки?
Тести
1. Що покладено в основу розподілу ковбас на товарні ґатунки?
  1. Вміст вологи
  2. Якість вихідної сировини (м’яса)
  3. Якість готових ковбасних виробів
  4. Харчова і біологічна цінність
2. Що покладено в основу сортування жилованої яловичини для ковбасного виробництва?
  1. Кількість жирової тканини
  2. Кількість сполучної тканини
  3. Кількість м’язової тканини
  4. Кількість жирової і сполучної тканин
3. Яка сировина відноситься до допоміжної?
  1. Свинина жирна
  2. Сіль кухонна
  3. Меланж
  4. Нітрит натрію
4. Чому у деякі ковбаси додають крохмаль або пшеничне борошно?
  1. Для надання смаку і аромату
  2. Для більш інтенсивного забарвлення фаршу
  3. Для підвищення харчової цінності.
  4. Для підвищення вологопоглиналь-ної здатності фаршу
5. Які технологічні операції є загальними для багатьох видів ковбас?
  1. Варка
  2. Гаряче копчення
  3. Посол м’яса
  4. Запікання
6. М'ясо у вигляді шроту подрібнюють при виробництві
  1. Варених ковбас
  2. Сосисок
  3. Сирокопчених ковбас
  4. Зельців
             
        
      Класифікація консервів.М'ясні консерви– це готові до вживання вироби з м'яса і м’ясопродуктів в герметично закупорених банках, що піддаються нагріванню. М'ясні консерви відрізняються високою харчовою цінністю, тривалим терміном зберігання, зручністю транспортування. Залежно від виду вмісту банок м'ясні консерви можуть зберігатися без істотної зміни якості до 3-5 років.
В консервах міститься (в %): води – 50-70, білків – 10-30, жирів – 8-30, мінеральних речовин – до 3,5.
М’ясні консерви класифікують за наступними ознаками.
За видом сировини:м’ясні(яловичі, свинячі, баранячі, з м’яса поросят, птиці),субпродуктові(з язиків, печінки, нирок),з м’ясних продуктів (сосисок, ковбасного фаршу),м'ясорослинні (з м’ясної сировини чи субпродуктові в сполученні з крупами, овочами, бобовими, макаронними виробами),салобобові(з свинячого топленого жиру чи шпику в сполученні з бобовими).
За режимом термічної обробкиконсерви розподіляються настерилізовані (такі, що нагрівали при температурі вище 100°С) тапастеризовані(такі, що нагрівали при температурі нижче 100°С).
За видом споживчої упаковки:в металевій тарі (жерсть біла чи чорна з покриттям харчовими лаками та поливами, алюмінієві, зборні та цілоштамповані),в скляній тарі.
За призначенням:закусочні (делікатесні),обідні (для перших і других обідніх страв),для дитячого харчування, дієтичні.
Виробництво консервів.Для виробництва м'ясних консервів використовують м'ясо всіх видів, жир, субпродукти, готові м'ясні вироби, кров, різні продукти рослинного походження, пряності. М’ясо використовують в остиглому, охолодженому або мороженому вигляді не нижче 1 категорії вгодованості для яловичини і баранини, м’ясної і обрізної категорії вгодованості – для свинини та підсвинків. Для консервів з м’яса птиці використовують тушки курей і качок 1 і 2 категорій вгодованості і тушки гусей 2 категорії. Не допускається м’ясо двічі заморожене, м’ясо бугаїв і кнурів.
Тару для консервів виготовляють із білої жерсті, скла, сплавів алюмінію і полімерних матеріалів.
Якість м’ясних консервів залежить від дотримання технологічних операцій виробництва: підготовки і обробки сировини, порціювання і фасування сировини, закатування банок, перевірки герметичності, стерилізації, сортування.
Для виробництва консервів м’ясні туші обвалюють, жилують. Тушки птиці опалюють для знищення залишків пуху і пера; видаляють голови і кінцівки, які використовують для приготування бульйону.
Залежно від виду м’ясних консервів сировину по-різному обробляють: м’ясо витримують у розсолі, бланширують або обжарюють, підготовлюють паштетну масу, вимочують і бланшують солені язики, піджарюють мозок, приготовляють м’ясні бульйони або інші заливки.
В ході порціювання і фасування сировини слід забезпечити нормальне її укладання, відповідну масу і співвідношення між складовими частинами.
Сировину закладають у банки згідно рецептури. Банки після заповнення зважують. Якщо банки переповнені продуктом, то готові консерви можуть роздуватися з одного або з двох кінців.
Банки закатують на вакуум-закаточних машинах, за допомогою яких видаляють повітря і герметично закупорюють. Закатані банки перевіряють на герметичність (занурюють в гарячу воду з температурою 80-90°С протягом 1-2 хвилини). Якщо з банки не виділяються бульби, то банка герметична. Видалення повітря з банок запобігає деформації тари при стерилізації, перешкоджає корозії металу і виключає окислювальні процеси в продукті. Добра герметичність гарантує тривале зберігання високоякісних виробів.
Герметичні банки стерилізують. Стерилізація є найбільш відповідальною операцією, яка повинна гарантувати стійкість до зберігання і доброякісність. Ці дві вимоги не завжди поєднуються між собою, оскільки стійкість консервів забезпечується тривалою стерилізацією їх при високій температурі, що може призвести до суттєвих змін харчових речовин продукту. Для кожного виду консервів існує своє оптимальне співвідношення між температурою і тривалістю нагрівання, коли поєднуються повнота стерилізації і мінімальні зміни продукту. Стерилізацію здійснюють при температурах 113 і 120°С.
Під час стерилізації гинуть вегетативна мікрофлора та спори бактерій, але також відбуваються такі зміни: денатурація білків м’язової тканини; перехід колагену у желатин; перерозподіл складових частин м’яса між бульйоном і м’ясом, м’ясо втрачає значну кількість екстрактивних речовин і жиру; гідроліз глікогену і накопичення глюкози; гідроліз і окислення жиру.
Сортування.Після стерилізації переглядають кожну банку, відсортовуючи при цьому негерметичні, тобто банки з активним підтіканням, розривами і тріщинами, глибокими вм’ятинами.
Маркування.При передаванні в реалізацію жерстяні і скляні банки етикетирують. Якщо маркування робиться шляхом рельєфного виштамповування, то воно здійснюється до закатування банки (рельєфна позначка має бути випуклою).
Асортимент м’ясних консервів. Асортимент м'ясних консервів різноманітний.
Консерви з м'яса: Найбільш поширені консерви з яловичини, свинини і баранини тушкованих: «Тушковане м'ясо» (свинина, яловичина, баранина, конина); Смажене м'ясо (яловичина, свинина, баранина); «М’ясо відварне у власному соці» (яловичина і свинина); «Гуляш» (яловичий, свинячий, баранячий) і інше. Такі консерви виготовляють з сирого, відварного або смаженого м'яса, а консерви «Смажене м'ясо» – з обсмаженої в кістковому жирі яловичини, укладеної в банки разом із смаженою цибулею, перцем і соусом.
З м’яса птиці виробляють консерви у власному соці (із сирого м’яса курей, качок, індиків 2 категорії), в желе («Філе», «Рагу куряче», «М’ясо курчат у желе»). Із м’яса кроликів випускають «М’ясо кроляче тушковане», «Кроляче рагу» та ін. Готують їх з сирого м'яса різної вгодованості із додаванням жиру, лаврового листа, перцю і солі.
Вміст м'яса і жиру в консервах близько 55%, солі – 1,5%. Консерви із м'яса призначені для приготування перших і других блюд.
Консерви із м'ясних продуктіввиробляють декількох видів: з ковбасного фаршу відповідних найменувань – «Любительського», «Окремого», «Сосискового», «Свинячого» і ін.; консерви із сосисок (в бульйоні, у свинячому жирі, в томатному соусі); із м’ясних копченостей (свиняча грудинка в солодкому або томатному соусі). До цієї групи відносять консерви із бекону і копченого шпика, нарізаних дрібними скибочками і пастеризованих при температурі 75°С, консерви із м'яса птиці у власному соку з гарнірами.
Консерви із субпродуктів високо ціняться. Паштети «Невський», «Особливий», «Львівський» і «Печінковий», «Язики в желе», «Мозок смажений» і «Печінка смажена», «Нирки в томатному соусі», печінка і серце у власному соку. Вживають ці консерви в холодному вигляді для сніданків і як закуски.
Консерви із м'яса птиці: філе і рагу куряче і гусяче в желе, качка у власному соку, гусак із капустою, із гречаною кашею або із рисом, курка відварна, курка у власному соці.
Консерви м’ясорослинні залежно від виду сировини, що використовується, підрозділяють на м’ясобобові, м’ясомакаронні і м’ясоовочеві. Ці консерви виготовляють із м'яса всіх видів або м'ясного фаршу з додаванням відповідних рослинних продуктів. Вони призначаються для перших і других блюд і готові до вживання після розігрівання.
Консерви салобобові виготовляють із квасолі, гороху і соєвих бобів із додаванням різних жирів, томатного соусу або бульйону, але без м'яса. В цих консервах до 40% рослинної сировини, до 40% томатної заливки або бульйону і жиру. Салобобові консерви використовують після розігрівання для сніданку, вечері або як гарніри до м'ясних блюд.
Для дитячого і дієтичного харчування виробляють широкий асортимент м'ясних консервів: гомогенізовані – для дітей 6-місячного віку; пюреподібні – для дітей 7-9-місячного віку; великоподрібнені – для дітей у віці 9-12 міс. Основною сировиною при виробництві консервів для дитячого харчування служать телятина, яловичина, печінка, язики і м'ясо птиці. Для дітей 5-7-місячного віку виробляють консерви: «Малюк», «Казка», «Дитячі», «Здоров'я»; для дітей 7-9-місячного віку – «Пташеня», «Малишок»; для дітей 9-12-місячного віку – «Язичок», «Карапуз».
Маркіровка м'ясних консервів.М’ясні консерви в металевій тарі випускають в літографованих банках і нелітографованих банках (з наклеєними паперовими етикетками). На кришку і денце літографованих банок методом рельєфного маркування незмивною фарбою чи електричним маркером наносяться наступні умовні позначки:
  • дата виготовлення - число, місяць, рік вироблення консервів (по дві останні цифри);
  • номер зміни;
  • номер підприємства-виробника;
  • індекс системи, в підпорядкуванні якої знаходиться виробник.
На кришку і денце нелітографованих банок методом рельєфного маркування або незмивною фарбою таким же чином наносяться ті ж позначки, але після номера зміни проставляється асортиментний номер консервів, між ним і номером зміни пропускається один чи два знаки. В маркуванні консервів вищого ґатунку до асортиментного номера додається літера «В».
Позначки проставляються в два чи три ряди.
Індекси систем, у віданні якої знаходиться підприємство-виробник, вказують однією-двома літерами: м'ясна промисловість – А, харчова промисловість – КП, плодоовочеве господарство – К, споживкооперація – ЦС, сільськогосподарське виробництво – МС, лісове господарство – ЛХ..
Для консервів в скляній тарі маркування проставляють на кришці методом рельєфного маркування незмивною фарбою чи електричним маркером так, як для літографованих банок. Також інформація міститься на паперовій етикетці: назва, номер і підпорядкованість виробника, його реквізити і фірмовий знак, штрих-код; назва консервів, хімічний і рецептурний склад, енергетична цінність; умови і термін зберігання; номер НД. На зворотному боці етикетки штампом проставляється номер зміни, число, місяць і рік виготовлення.
За маркуванням консервів встановлюють, чи не закінчився термін їх зберігання.
Вимоги до якості м’ясних консервів. Якість м'ясних консервів визначають за результатами органолептичних досліджень, фізико-хімічних, а в сумнівних випадках і бактеріологічних аналізів. Крім того, оцінюють якість консервної тари.
При огляді консервів звертають увагу на зміст етикетки, маркіровку, можливі дефекти на поверхні банок, іржаві плями, розмір напливів припою, стан гуми або пасти. На внутрішній поверхні банок при стерилізації можуть утворюватися ділянки синюватого кольору. На скляних банках може бути наліт темного кольору – сірчистого заліза. Цей наліт нешкідливий, але погіршує зовнішній вигляд консервів, переважно м’ясорослинних.
Органолептичним методом консерви оцінюють в холодному або розігрітому стані. Визначають смак, запах, зовнішній вигляд і консистенцію вмісту банки. За наявності бульйону додатково визначають його колір і прозорість. При оцінці зовнішнього вигляду звертають увагу на укладання, кількість і розмір шматочків м'яса.
М’ясо, яке міститься в банках, має бути соковитим, неперевареним, нетвердим, шматочки м'яса при акуратному вийманні не повинні розпадатись. Смак і запах нормуються приємними, без сторонніх присмаків і запахів; бульйон у нагрітому стані має бути прозорим.
З фізико-хімічних показників визначають вміст м'язової тканини і жиру, бульйону, нітриту, солі, олова, міді, свинцю. Граничні норми і допуски по цих показниках визначаються стандартом і іншими НТД для кожного виду консервів.
Залежно від вигляду і якості початкової сировини і органолептичних показників консерви випускаютьодногоабодвохсортів. Одного сорту випускають консерви «М'ясо смажене», «Яловичина відварна», «Яловичина в білому соусі», «Свинина пряна» і ін. «Яловичину тушковану» і «Баранину тушковану» виготовляють двох сортів: вищого – із м'яса I категорії вгодованої і 1-го – із м'яса II категорії.
Зберігання.Зберігають консерви у вентильованих приміщеннях при можливо мінімальних коливаннях температури. В приміщеннях слід підтримувати температуру повітря в межах від 0 до 5°С і відносну вологість повітря 75%. Термін зберігання залежить від складу консервів і виду тари.
Консерви м'ясні в збірних банках та скляній тарі, які не містять «агресивних» добавок і заливок (наприклад, томатна паста, солоні огірки, квашена капуста) зберігають до 3 років. Такі ж консерви в цілоштампованих банках – до 2 років.
Консерви м'ясні в збірних банках та скляній тарі, які містять «агресивні» добавки і заливки зберігають до 1,5 років. Такі ж консерви в цілоштампованих банках – до 1 року.
Консерви, що виготовлені з використанням масла коров'ячого, сметани, копчених продуктів, незалежно від виду тари зберігають не більше 1 року.
При зберіганні консервів може виникнути бомбаж – спучування банки. Залежно від причини розрізняють бомбаж мікробіологічний, хімічний і фізичний. Причини, що їх визивають – такі ж, як і для рибних консервів.
В магазинах консерви слід зберігати до закінчення терміну придатності або терміну зберігання, вказаного в нормативній або технічній документації.
Питання для контролю знань:
  1. Викладіть класифікацію м’ясних консервів.
  2. Яку сировину використовують для виробництва м’ясних консервів?
  3. Назвіть особливості виробництва м’ясних консервів.
  4. Як визначають герметичність банок?
  5. Як змінюється харчова цінність сировини під час стерилізації консервів?
  6. Які правила маркування м’ясних консервів.
  7. Назвіть терміни зберігання м’ясних консервів.
  8. Які дефекти можуть виникнути під час зберігання м’ясних консервів?
  9. Що таке бомбаж, його види?
Тести
1. Як класифікують м’ясні консерви за призначенням?
1. Пастеризовані
2.Субпродуктові
3.Делікатесні
4. М’ясорослинні
2. З якою метою проводиться стерилізація м’ясних консервів?
1. Знищення вегетативної мікрофлори
2.Пригнічення спор бактерій
3.Знищення вегетативної мікрофлори та спор
4. Знищення вегетативної та пригнічення спорової мікрофлори
3. Яку сировину не можна використовувати у виробництві м’ясних консервів?
1.Охолоджену яловичину 1 категорії
2.Заморожену свинину 2 категорії
3.Остиглу баранину 1 категорії
4. Заморожене м’ясо бугаїв 1 категорії
4. До якої групи м’ясних консервів відносяться «Консерви в желе»?
1. Консерви з м’яса
2.Консерви із м’ясопродуктів
3.М’ясорослинні
4. Субпродуктові
5. Які з перерахованих консервів призначені для дитячого харчування?
1. «Язичок»
2.«Сосиски в желе»
3.«Свинина тушкована»
4. «Печінка смажена»
6. Вкажіть строки зберігання консервів із м’яса натуральних в скляних банках
1. 0,5 роки
2.1 рік
3.2 роки
4. 3 роки
7. З якими видами бомбажу м’ясні консерви допускаються в реалізацію?
1.Фізичний
2. Хімічний
3.Фізико-хімічний
4. Мікробіологічний

Комментарии